- відманити
- -аню́, -а́ниш, док., відма́нювати, -юю, -юєш, недок., перех.Манячи, відводити від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підманити — див. підманювати … Український тлумачний словник
відманити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підманити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відманювати — див. відманити … Український тлумачний словник
обманути — I = обманювати 1) (словами, учинками / діями створити враження, думку про когось / щось, які не відповідають дійсності), о(б)дурити, о(б)дурювати, ошукати, ошукувати, піддурити, піддурювати, підманути, підманити, підманювати, надурити, провести,… … Словник синонімів української мови
спокушати — I = спокусити 1) (намагатися викликати до себе чуттєвий потяг), зваблювати, звабити, знаджувати, знадити, баламутити, приманювати, приманити 2) (домагатися інтимних стосунків із жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки),… … Словник синонімів української мови